Гіпертонічний стрес еритроцитів ссавців у присутності фенілгідразину та амфіфільних сполук
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини», 4–5 жовтня 2018 року, Львів, Біологія тварин, 2018, т. 20, № 3, стор.112.
Анотація
Гіпертонічний стрес (ГС) є моделлю, яку використовують для вивчення одного з основних
чинників ушкодження клітин при заморожуванні, а саме впливу висококонцентрованих розчинів
солей, що утворюються в результаті кристалізації води в процесі кріоконсервування. Одним зі способів
підвищення стійкості еритроцитів до зміни осмотичних умов середовища є застосування модифікаторів цитоскелету і мембрани клітини. Використання модельних експериментів такого типу дозволяє
досконаліше вивчити механізми дії пошкоджувальних факторів кріоконсервування.
Метою роботи було дослідити вплив модифікатора цитоскелет-мембранного комплексу
еритроцитів ссавців фенілгідразину та амфіфільних сполук на чутливість еритроцитів людини,
коня, бика і кроля до ГС. Ми використовували неіонний амфіфіл додецил-b,D-мальтозид (ДМ)
та катіонний амфіфіл трифторперазин (ТФП).
Для здійснення ГС клітини переносили в розчин, який містить 4,0 моль/л NaCl, на 5 хв при
температурі 37 °C або 0 °С. Модифікацію цитоскелету еритроцитів фенілгідразином здійснювали
за стандартною методикою. Амфіфільні сполуки додавали в гіпертонічне середовище в ефективних
концентраціях перед внесенням у нього клітин.
У гіпертонічних умовах рівень гемолізу еритроцитів досліджуваних видів ссавців значною
мірою відрізняється. Так, рівень лізису еритроцитів людини в 4,0 моль/л NaCl при 37 °С становить
90 %, клітин бика — 80 %, коня — 60 %, кролика — 16 %; при 0 °С людини — 57 %, коня — 15 %,
бика — 7 %, кролика — 21 %. Після обробки клітин фенілгідразином виявлено різноспрямовані зміни
стійкості еритроцитів ссавців до ГС. Так, при 0 °С спостерігається підвищення рівня гемолізу модифікованих еритроцитів всіх досліджуваних видів ссавців, при 37 °С — зниження чутливості еритроцитів людини і бика, підвищення у коня, у кролика вірогідно не змінюється. Це, можливо, пов’язано
з відмінностями у білковому і фосфоліпідному складі досліджуваних еритроцитів. Амфіфільні
сполуки при 37 °С мають високу захисну дію в умовах ГС за винятком еритроцитів кролика. При
зниженні температури середовища інкубації до 0 °С антигемолітична активність ТФП і ДМ в умовах
ГС еритроцитів ссавців значно зменшується, що може бути обумовлене ущільненням структури
мембрани ізниженням дифузійної рухливості її компонентів при низькій температурі; це призводить
до зниження пертурбуючої дії амфіфілів і проявляється у зменшенні антигемолітичної активності
речовин. При цьому модифікація еритроцитів ссавців фенілгідразином різко знижує здатність ДМ
і ТФП захищати клітини від ушкодження в 4,0 моль/л NaCl.
Отож можна зробити висновок, що антигемолітична активність амфіфільних сполук
зменшується в умовах ГС як за низької температури (0 °С), так і за модифікації еритроцитів
ссавців фенілгідразином. В обох випадках показано зниження плинності еритроцитарних мембран,
що, ймовірно, призводить до зменшення здатності амфіфільних речовин вбудовуватися у мембрану
і пертурбувати її, в результаті чого знижується їх захисна дія.
Опис
Єршова НА, Ніпот ОЄ, Шпакова НМ, Орлова НВ, Шапкіна ОО,, Єршов СС. Гіпертонічний стрес еритроцитів ссавців у присутності фенілгідразину та амфіфільних сполук. У: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини»; 4–5 жовтня 2018 року; Львів, Україна. Біологія тварин. 2018;20(3):112.
Ключові слова
Бібліографічний опис
Єршова НА, Ніпот ОЄ, Шпакова НМ, Орлова НВ, Шапкіна ОО,, Єршов СС. Гіпертонічний стрес еритроцитів ссавців у присутності фенілгідразину та амфіфільних сполук. У: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної біології, тваринництва та ветеринарної медицини»; 4–5 жовтня 2018 року; Львів, Україна. Біологія тварин. 2018;20(3):112.
