Вплив мембранотропних речовин на чутливість еритроцитів ссавців до дії постгіпертонічного шоку
Вантажиться...
Дата
ORCID
DOI
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вісник Львівського університету. Серія біологічна.- 2020.- Випуск 83: 31-8
Анотація
У роботі досліджено вплив трифторперазину (ТФП) і децил-β,Dглюкопіранозиду (ДГП) на чутливість еритроцитів людини, кролика та щура до дії
постгіпертонічного шоку (ПГШ) за температури 0 °С.
Показано, що ТФП виявляє високу антигемолітичну активність в умовах
ПГШ еритроцитів людини і тварин за незначних відмінностей значень ефективних
концентрацій. Антигемолітична активність ТФП для еритроцитів людини і кролика
становить ~60 %, а для клітин щура ефективність цієї сполуки вища приблизно в 1,4
разу.
Значення антигемолітичної активності ДГП за умов ПГШ еритроцитів людини
і щура сумірні та дорівнюють 62 і 66 % відповідно. Статистично значущі відмінності
за цим параметром (72 %) встановлено для клітин кролика порівняно з еритроцитами
людини.
Встановлено, що за розміром плато (діапазон концентрацій амфіфільних
речовин, у межах якого спостерігається мінімальний рівень гемолізу еритроцитів)
катіонний ТФП і неіонний ДГП значно відрізняються. Так, ТФП має вузьке плато
(100–200 мкмоль/л), у той час як ДГП − широке (400−1600 мкмоль/л). Крім того,
спостерігається зміщення плато концентрацій ДГП до більш високих значень
порівняно з ТФП, що, ймовірно, пов’язано з тим, що критична концентрація
міцелоутворення ДГП вища за ТФП.
Показано, що за умов ПГШ еритроцитів людини обидві сполуки (ТФП і
ДГП) виявляють сумірну антигемолітичну активність. Якщо для клітин кролика
ДГП є ефективним порівняно з ТФП, а для клітин щура – навпаки, то ефективність
ТФП вища за ДГП. Це може бути пов’язано з відмінностями фосфоліпідного складу
еритроцитарних мембран ссавців.
Отримані результати свідчать, що за умов ПГШ ефективність мембранотропних
речовин швидше за все обумовлена їхньою здатністю вбудовуватися в мембрану в місці
формування дефектів, і в такий спосіб значно збільшувати критичний гемолітичний
об’єм клітин, як наслідок, запобігати їхньому руйнуванню. -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------The effect of cationic trifluoperazine (TFP) and nonionic decyl-β,D-glucopyranoside (DGP) on the sensitivity of human, rabbit and rat erythrocytes to the action of posthypertonic shock (PHS) at 0 °C was studied in this research. Trifluoperazine shows a high
antihemolytic activity under conditions of PHS of human and animal erythrocytes at slight
differences of values of effective concentrations. The value of antihemolytic activity of TFP
for human and rabbit erythrocytes is ~ 60 %, and for rat cells the efficiency of this compound
is approximately 1.4 times higher.
The values of antihemolytic activity of DGP under PHS conditions of human and rat
erythrocytes are comparable and amounts to 62 and 66 %, respectively. Significant differences of this parameter (72 %) were found for rabbit cells compared with human erythrocytes.
It was found that the size of plateau (the range of concentrations of amphiphilic
compounds within the minimum level of erythrocyte hemolysis was observed) cationic TFP
and nonionic DGP are significantly different. Thus, TFP has a narrow plateau (100–200
μmol/L), while DGP has a rather wide one (400–1600 μmol/L). In addition, a shift of the plateau concentrations of DGP to the region of higher values compared with TFP is observed,
which is probably due to the fact that the value of the critical micelle concentration DGP is
higher than TFP. Moreover, a shift of plateau concentrations of DGP to the region of higher
values compared with TFP is observed, that is probably due to the fact that the value of the
critical micelle concentration DGP is higher than TFP one.
It was established that under PHS conditions of human erythrocyte, both compounds
(TFP and DGP) show a commensurate antihemolytic activity. At the same time, for rabbit
cells, DGP is more effective compared with TFP, and for rat erythrocytes, on the contrary,
the efficiency of TFP is higher than DGP. This may be due to differences in the phospholipid
composition of mammalian erythrocyte membranes. The results suggest that under PHS
conditions the efficacy of membrane-tropic compounds is most likely due to their ability to
incorporate into membrane to the defect formation areas, and thus significantly increase the
critical hemolytic volume of cells, as a result, prevent their destruction.
Опис
Чабаненко ОА, Єршова НА, Орлова НВ, Шпакова НМ. Вплив мембранотропних речовин на чутливість еритроцитів ссавців до дії постгіпертонічного шоку. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2020; 83: 31-8
Ключові слова
Бібліографічний опис
Чабаненко ОА, Єршова НА, Орлова НВ, Шпакова НМ. Вплив мембранотропних речовин на чутливість еритроцитів ссавців до дії постгіпертонічного шоку. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2020; 83: 31-8
