Оцінка виразності спонтанної больової реакції на тлі застосування кріоконсервованого екстракту плаценти та диклофенаку натрію у щурів з експериментальним ревматоїдним артритом

Abstract

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я 40,0 % звернень планового порядку та до 50,0 % звернень при невідкладних станах пов'язані із різними больовими синдромами. При цьому основними засобами в лікуванні больових синдромів до сьогоднішнього дня залишаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗЗ) [Топчий Н.В., 2014]. Тим не менш, чисельні клінічні дослідження свідчать про наявність у останніх низки побічних ефектів, насамперед, підвищення ризику виникнення шлунково-кишкових кровотеч та інфаркту міокарда [Попов О.С. та ін., 2017; McGettigan P. Et al., 2011]. Мета дослідження: охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) на аналгетичну активність диклофенаку натрію (Д-Na) за інтенсивністю спонтанної больової реакції у щурів з ад’ювантним артритом (АА). Матеріали і методи. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na («Диклофенак», ПрАТ "Хімфармзавод «Червона зірка»", ТОВ "Фармацевтична компанія «Здоров'я»", Україна) вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти», ДП «МНЦ кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», Україна) вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Інтенсивність спонтанної больової реакції визначали за допомогою приладу «Тестер інвалідності» (Incapacitance Tester MkV, «Linton Instrumentation», Великобританія) з подальшим розрахунком індексу інвалідності [Попов О.С. та ін., 2017; McDougall J.J., 2006]. Аналгетичну активність визначали за здатністю досліджуваних засобів зменшувати інтенсивність спонтанної больової реакції у тварин, що виявлялось збільшенням індексу інвалідності. Результати дослідження. Дослідження показало, що на 14 добу експерименту у щурів контрольної групи (АА без лікування) відмічалось статистично вірогідне (р = 0,009) зниження інтенсивності спонтанної больової реакції на 38,7 % відносно вихідних показників та індекс інвалідності становив 0,291 ± 0,007, що обумовлено розвитком запального процесу, індукованого введенням ад'юванту Фрейнда. Монотерапія Д-Na щурів з АА призвела до статистично вірогідого (р = 0,01) збільшення на 28 добу експерименту індексу інвалідності на 40,0 % відносно показників на 14 добу, що узгоджувалось зі зниженням активності запального процесу. Комбіноване застосування Д-Na та КЕП призвело до ще більшого зростання індексу інвалідності у щурів з АА на 28 добу експерименту, відповідно на 51,9 % (р = 0,009) відносно показників на 14 добу, що практично співставлялось з показниками інтактних тварин. Висновки. Комбіноване застосування Д-Na та КЕП супроводжується виразнішою на 10,7 % аналгетичною дією порівняно з монотерапією Д-Na АА у щурів. Це може вказувати на підвищеня аналгетивної активності досліджуваного НПЗЗ на тлі застосування КЕП.