Гіпертонічний стресс еритроцитів ссавців під впливом додецилсульфата натрію та температури 49°С

dc.contributor.authorЄршова, Н.А.
dc.contributor.authorЄршов, С.С.
dc.date.accessioned2022-09-17T15:27:16Z
dc.date.available2022-09-17T15:27:16Z
dc.date.issued2014
dc.descriptionЄршова НА, Єршов СС. Гіпертонічний стресс еритроцитів ссавців під впливом додецилсульфата натрію та температури 49°С. У: «БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. Житомир, Україна. Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. с. 275-277.uk_UA
dc.description.abstractГіпертонічний стрес (ГС) еритроцитів  це явище пошкодження клітин при перенесенні їх у гіпертонічне середовище при постійних позитивних значеннях температури. ГС використовують як модель, за допомогою якої вивчають вплив одного з основних факторів пошкодження клітин при заморожуванні, а саме висококонцентрованих сольових розчинів, що утворюються в результаті виморожування води. Відомо, що стан цитоскелет-мембранного комплексу обумовлює характер відповіді клітини на дію стресових факторів [1]. Тому вивчення особливостей модифікації цитоскелета має важливе значення для розуміння механізмів стійкості клітин в умовах гіпертонічного стресу. Відомо, що інкубація еритроцитів ссавців при 49°С призводить до денатурації спектрину [6, 7]. У зв'язку з цим становило інтерес дослідити вплив модифікації цитоскелета клітин під дією температури 49ºС на осмотичну чутливість еритроцитів людини та бика, що у значній мірі відрізняються складом цитоскелет-мембранного комплексу [3], а також вивчити ефективність додецилсульфата натрию (С12) в умовах ГС. Для дослідження використовували еритроцити, отримані з крові людини (Нomо sapiens) і бика (Bos taurus), заготовленої на консерванті «Глюгіцир». Виділення еритроцитів проводили за стандартною методикою [2]. Гіпертонічний стрес еритроцитів здійснювали шляхом перенесення аліквоти суспензії еритроцитів в 1мл розчину, що містить 4,0 моль/л NaCl, на 5 хв при температурі 37 або 0°С. С12 додавали в гіпертонічне середовище перед внесенням до нього клітин [2]. Рівень вийшовшого в супернатант гемоглобіну визначали спектрофотометричним методом при довжині хвилі 543 нм. За 100% приймали поглинання проби, в яку додавали тритон Х-100 (0,1%). Модифікацію цитоскелета еритроцитів ссавців (гематокрит 25%) здійснювали інкубуванням клітин при температурі 49°С протягом 10 хв. Рівень гемолізу еритроцитів людини і бика в 4,0 моль/л NaCl при 37С становить 90%, а при зниженні температури до 0ºС для клітин людини - 55%, а бика – не більше 10%. Останнє, ймовірно, обумовлено особливостями фосфоліпідного складу мембран еритроцитів бика, а саме, відсутністю фосфатидилхоліна разом з високим рівнем сфінгоміеліна [4]. Модифікація цитоскелета еритроцитів людини при 49ºС значно знижує чутливість клітин до гіпертонічного впливу при 37ºС, у той час як чутливість еритроцитів бика не змінюється. В умовах ГС при 0ºС модифікація цитоскелета клітин не впливає на чутливість еритроцитів обох досліджуваних видів ссавців. С12 проявляє високу антигемолітичну активність для клітин людини (більше 70%) і менш ефективний для клітин бика (33%) в умовах ГС при температурі 37°С. При 0ºС антигемолітична активність С12 знижується для еритроцитів людини (до рівня 30%) і не реєструється для клітин бика. Попереднє інкубування еритроцитів при 49°С призводить до зниження антигемолітичної активності С12 в умовах ГС еритроцитів людини в 2 рази, а еритроцитів бика – в 4. Антигемолітичний ефект амфіфільної сполуки С12, ймовірно, обумовлений здатністю її молекул при вбудовуванні в еритроцитарну мембрану разупорядковувати її структуру і перешкоджати розвитку трансмембранних дефектів до розміру гемолітичних пор. Відомо, що інкубування еритроцитів ссавців при 49ºС призводить до денатурації цитоскелетних білків, зокрема спектрина, збільшує в'язкість мембран еритроцитів і зменшує їх плинність [5, 7]. Таким чином, дана модифікація впливає на клітинну мембрану протилежно від дії амфіфілів, підвищуючи жорсткість бішару, що і призводить до зниження здатності амфіфілів разупорядковувати мембрану і виявляється в зменшенні їх антигемолітичної активності.uk_UA
dc.identifier.citationЄршова НА, Єршов СС. Гіпертонічний стресс еритроцитів ссавців під впливом додецилсульфата натрію та температури 49°С. У: «БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. Житомир, Україна. Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. с. 275-277.uk_UA
dc.identifier.urihttp://cryo.net.ua/xmlui/handle/123456789/536
dc.language.isoukuk_UA
dc.publisher«БІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – 2014»: Збірник наукових праць V Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених і студентів. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2014. – С.275-277.uk_UA
dc.subjectеритроцити ссавцівuk_UA
dc.subjectгіпертонічний шокuk_UA
dc.subjectтермообробкаuk_UA
dc.titleГіпертонічний стресс еритроцитів ссавців під впливом додецилсульфата натрію та температури 49°Сuk_UA
dc.typeOtheruk_UA

Файли

Контейнер файлів

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
Н._А._Єршова1__С._С._Єршов2_.pdf
Розмір:
367,95 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:

Ліцензійна угода

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1,69 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис: