Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі

Abstract

На сьогодні залишається актуальною проблема пошуку шляхів послаблення побічних ефектів, які спостерігаються у близько 30–60% пацієнтів, які використовують індометацин. Нашу увагу у якості засобу патоґенетичної корекції ульцероґенної дії індометацину привернув кріоконсервований екстракт плаценти (КЕП). Мета роботи – охарактеризувати противиразкову активність кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі індометацин-індукованого ульцероґенезу. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження in vivo проведені на 28 нелінійних лабораторних щурах-самцях масою 200–220 ґ. Гостре індометацин-індуковане ушкодження шлунково-кишкового тракту відтворювали шляхом одноразово введення щурам індометацину в дозі 60 мґ/кґ. Евтаназію тварин проводили через 4 год. після введення. Результати й обговорення. Макроскопічна оцінка стану слизової оболонки шлунка показала, що у всіх тварин наявні численні точкові геморагії, а у 49,2% щурів спостерігалась слабко виражена гіперемія та порушення складчастості. Оцінка стану слизової оболонки тонкої кишки показала, що у 57,1% щурів, яким вводили тільки індометацин, виявлялось 11,1±4,1 виразок на 10 см довжини. Профілактичне введення езомепразолу привело до статистично вірогідного (р<0,05) ослаблення ульцероґенної дії індометацину на слизову оболонку шлунка – середній бал стану слизової оболонки у 3,9 рази був нижчим за показники щурів контрольної групи та становив 0,9±0,26. Висновки. На тлі комбінованого застосування індометацину та КЕП виразковий індекс був у 1,9 був нижчим, ніж у щурів, яким вводили тільки індометацин, що вказує на ґастропротективну активність КЕП. На відміну від езомепразолу, введення КЕП чинить виразну ентеропротективну дію, що засвідчила відсутність ушкоджень слизової тонкої кишки у щурів, яким вводили досліджуваний кріоекстракт та індометацин. /// Aim. The side effects associated with the use of indometacin are noted by about 30-60% of patients, therefore, in this context the problem of adverse event rate reduction is still relevant today. Cryopreserved placental extract (CEP) attracted our attention as a means of pathogenetic correction of the ulcerogenic action of indomethacin. The aim of the work is to characterize the antiulcer activity of cryopreserved placenta extract on a model of indomethacin-induced ulcerogenesis. Materials and Methods. In vivo experimental studies were performed on 28 nonlinear laboratory male rats weighing 200–220 g. Acute indomethacin-induced gastrointestinal injury was replicated by a single injection of indomethacin at 60 mg/kg in rats. Euthanasia of animals was performed after 4 hours after indomethacin administration. Results and Вiscussion. Macroscopic evaluation of the condition of the gastric mucosa showed that all animals had numerous pinpoint hemorrhages, and 49.2% of rats had mild hyperemia and abnormal folding. Evaluation of the condition of the small intestinal mucosa showed that 57.1% of rats injected with indomethacin alone had 11.1±4.1 ulcers per 10 cm of mucosa length. Prophylactic administration of esomeprazole led to a statistically significant (p<0.05) attenuation of the ulcerogenic effect of indomethacin on the gastric mucosa – the mean score of the mucosa was 3.9 times lower than in control rats and was 0.9±0.26. Conclusions. The combined use of indomethacin and CEP was associated with a 1.9-fold lower ulcer index as compared with rats administered indomethacin only, thus demonstrating the gastroprotective activity of CEP. In contrast to esomeprazole, the introduction of CEP has a pronounced enteroprotective effect, as indicated by the absence of damage to small intestinal mucosa in rats treated with the studied cryoextract and indomethacin.