Характеристика впливу вінборону на протизапальну активність ібупрофену за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії задніх кінцівок щурів з експериментальним ревматоїдним артритом

Abstract

На сьогоднішній день нестероїдні протизапальні засоби належать до препаратів «першої лінії» в лікуванні ревматологічних захворювань. Проте їх використання суттєво обмежується притаманними їм побічними реакціями, зокрема їх гастротоксичністю. Для нівелювання ульцерогенної дії останніх нами було запропоновано превентивне застосування нового українського лікарського засобу з політропними фармакологічними властивостями вінборону. Попередні дослідження показали, що вінборон здатен не тільки послаблювати гастротоксичність широковживаного нестероїдного антифлогістика ібупрофену, а й потенціювати його фармакологічні ефекти. Мета: охарактеризувати вплив вінборону на протизапальну активність ібупрофену при їх комбінованому застосування за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії задніх кінцівок щурів з ад’ювантним артритом (АА). Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на базі Центру медичної 3D діагностики, (м. Львів, Україна) за допомогою цифрового панорамного конусно-променевого томографу «Point 3D Combi 500» (PointNix, Південна Корея). Вимірювання проводили, використовуючи програмне забезпечення «RealScan – CD Viewer» (PointNix, Південна Корея), Результати та їх обговорення. Проведене дослідження показало, що на 28 добу експерименту у щурів з АА відмічалось статистично вірогідне (р<0,001) збільшення ширини проксимального кісткового ряду заплесни на 31,8% відносно показників інтактних тварин (4,4 [4,3; 4,7] мм) та становила відповідно 5,8 [5,70; 5,85] мм. Висота проксимального кісткового ряду заплесни збільшилась (р<0,001) на 27,8% щодо показників інтактних тварин (3,19±0,14 мм) та становила відповідно 4,07±0,08 мм. Ширина плеснової ділянки задніх кінцівок у щурів на тлі АА на в аналогічні строки дослідження статистично вірогідно (р<0,05) зросла на 23,7% (6,64±0,17 мм), а висота на 69,4% (4,0 [3,45; 4,05] мм). На нашу думку біль виразне збільшення висоти плеснової ділянки обумовлено сублантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда. Монотерапія ібупрофено призвела до статистично вірогідного зменшення проявів запальної реакції. На це вказувало зменшення ширина проксимального кісткового ряду заплесни на 6,9%, а висоти – на 9,8% щодо показників тварин контрольної групи (АА без лікування). Ширина плесни на тлі монотерапії зменшилась на 6,5% (6,21±0,11 мм), а висота плесни – на 35,5% (2,70 [2,60; 2,75] мм) щодо показників нелікованих тварин. На тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону нами було відмічено статистично вірогідне (р<0,05) біль виразна протизапальна дія, яка проявлялась зменшенням лінійних розмірів задніх кінцівок щурів. Так, ширина проксимального кісткового ряду заплесни на 28 добу експерименту зменшилась на 17,2% (4,8 [4,6; 5,1] мм), а висота – на 19,7% відносно показників нелікованих тварин. В такі самі строки ширина плесни зменшилась на 15,7% (5,60±0,14 мм), а висота плесни – на 41,0% (2,60 [2,40; 2,80]) відносно показників тварин з АА без лікування. Висновки. Комбіноване застосування ібупрофену та вінборону супроводжується більшою протизапальною активністю порівняно з монотерапією ібупрофеном. На це вказує більш виразна інволюція змін з боку кістково-суглобової системи, викликаних введенням повного ад’юванту Фрейнда на тлі комбінованого застосування ібупрофену та вінборону.