Порівняльне дослідження чутливості еритроцитів бика і барана до постгіпертонічного шоку.

Abstract

У роботі вивчали чутливість еритроцитів ссавців до постгіпертонічного шоку, який є одним з основних чинників ушкодження клітин при їх кріоконсервуванні. Метою роботи було порівняльне вивчення особливостей прояву постгіпертонічного лізису еритроцитів бика і барана при варіюванні концентрації NaCl в середовищі дегідратації і температури інкубації клітин. Постгіпертонічний шок здійснювали перенесенням еритроцитів з гіпертонічних середовищ (1,0–2,5 моль/л NaCl) в ізотонічний розчин (0,15 моль/л NaCl) за різних значень температури (від 0 до 37 °С). Рівень гемолізу визначали спектрофотометричним методом при довжині хвилі 543 нм. Показано, що зі збільшенням концентрації солі в середовищі дегідратації підвищується рівень постгіпертонічного гемолізу еритроцитів бика і барана як за температури 37 °С, так і за 0 °С. Слід зазначити, що за 37 °С чутливішими до дії постгіпертонічного шоку були еритроцити барана, а за 0 °С — клітини бика. Аналіз температурних залежностей постгіпертонічного гемолізу еритроцитів бика і барана показав суттєву різницю для клітин цих ссавців. Так, температурна залежність еритроцитів барана має мінімум за 20 °С, а еритроцити бика демонструють однаковий рівень пошкодження в діапазоні температур 0–10 °С і зростання гемолізу за подальшого підвищення температури. Слід зазначити, що при температурах вище 15 °С постгіпертонічний гемоліз еритроцитів барана практично у 2 рази перевищує рівень пошкодження клітин бика. Виявлені особливості чутливості еритроцитів бика і барана до дії постгіпертонічного шоку можна пояснити відмінностями механіко-еластичних властивостей їх мембран, які можуть бути обумовлені особливостями формування мембранних кластерів і їх взаємодій в рамках комплексу цитоскелет-мембрана.------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------The sensitivity of mammalian erythrocytes to post-hypertonic shock which is one of the main factors of an injury of the cells during their cryopreservation was studied in this work. The research aim was to comparatively investigate the sensitivity of bovine and ram erythrocytes to the action of post-hypertonic shock with varying NaCl concentration in the dehydration medium and temperature. Post-hypertonic shock was initiated by transferring the erythrocytes from hypertonic media (1.0–2.5 mol/L NaCl) to an isotonic solution (0.15 mol/L NaCl) at different temperatures (0 to 37 °C). The level of hemolysis was determined spectrophotometrically at a wavelength of 543 nm. It has been shown that with a rise of salt concentration in the dehydration medium, the level of posthypertonic hemolysis of bovine and ram erythrocytes increased at the both temperatures 37 and 0 °C. It should be noted that the ram erythrocytes were more sensitive to the action of post-hypertonic shock at 37 °C and the bovine ones were more sensitive at 0 °C. The analysis of the temperature dependences of post-hypertonic hemolysis of bovine and ram erythrocytes showed a significant difference for the cells of these mammals. Thus, the temperature dependence of ram erythrocytes had a minimum at 20 °C, and bovine ones exhibited the same level of damage within the temperature range of 0–10 °C and the growth of hemolysis with a further increase in temperature. It should be noted that at the temperatures above 15 °C the post-hypertonic hemolysis of ram erythrocytes was almost 2 times higher than the level of damage for bovine cells. The revealed features of the sensitivity of bovine and ram erythrocytes to the action of post-hypertonic shock could be explained by the differences in the mechano-elastic properties of their membranes, which might be due to the peculiarities of the formation of membrane clusters and their interactions within the cytoskeleton-membrane complex.