Особливості стану вегетативної регуляції серцевого ритму молодих щурів з моделлю аліментарного ожиріння на тлі застосування ритмічних екстремальних холодових впливів

Abstract

Ожиріння без перебільшення можна назвати епідемією світового масштабу, оскільки кількість осіб як серед дорослого, так і серед дитячого населення, які мають надмірну масу тіла, постійно збільшується. Ожиріння називають "хворобою хвороб", оскільки воно супроводжується виникненням низки супутніх захворювань: серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, атеросклероз, ішемічна хвороба серця), інсульту, інсулінзалежного цукрового діабету, захворювань опорно-рухового апарату. У клінічній медицині ожиріння розглядають як поліетиологічне захворювання, при цьому первинне ожиріння аліментарно-конституційної природи зустрічається у 70–85 % випадків. Ожиріння є наслідком неадекватної взаємодії багатьох ендогенних та екзогенних факторів, вплив яких реалізується через нервову та ендокринну системи. В основі розвитку даної нозології лежить енергетичний дисбаланс, що полягає у невідповідності між кількістю калорій, що надходять з їжею, та енергетичними витратами організму. При ожирінні баланс процесів "енергоспоживання-енерговитрати" зміщений у бік абсолютного або відносного превалювання енергоспоживання над енерговитратами. В даний час в медицині існує велика кількість різних поглядів на організацію лікування та реабілітації пацієнтів із надмірною масою тіла. Як показують дані багатьох фахівців, використання в терапії ожиріння лише якогось одного лікувального фактора найчастіше виявляється недостатнім. Причинами цього є характерні для захворювання порушення обміну речовин, зниження загальної резистентності організму, гормональний дисбаланс, гематологічні порушення, психосоматичні розлади та ін. Виходячи з вище викладеного, пошук нових концептуальних підходів до патогенетичної немедикаментозної терапії цього захворювання залишається високо актуальним. Серед таких засобів особливе місце належить факторам фізичної природи «загальної» дії, що індукує позитивні зрушення на рівні організму. Все частіше в лікувальну практику починає впроваджуватись метод загального холодового впливу – кріотерапія. Доведена висока ефективність застосування екстремальних кріовпливів (–1200С) щодо корекції функціональних станів осіб з явищами хронічної втоми, що відчувають труднощі фізіологічної та психологічної адаптації, акліматизації та ін. На нашу думку в якості основних механізмів профілактичних і терапевтичних ефектів, Оптимізація нейрогуморальної регуляції та обміну речовин, підвищення неспецифічної резистентності. Поява сучасних методів аналізу хвильової структури серцевого ритму дало можливість за даними варіабельності серцевого ритму (ВСР) оцінювати поточний загальний функціональний стан організму, точніше прогнозувати можливість сприятливого чи, навпаки, несприятливого результату захворювання, дати кількісну оцінку адаптаційних резервів організму. Спектральний аналіз ВСР є найбільш адекватним та простим методом оцінки балансу симпатичної та парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи (ВНС), фону нейрогуморальної регуляції.