Можливі механізми антигемолітичної дії хлорпромазину

Abstract

Досліджено можливі механізми антигемолітичної дії хлорпромазину: зміна площі поверхні мембран еритроцитів та витік іонів калію з клітин. Форму клітин в популяції, яку спрямовано змінювали введенням в суспензію певної кількості стоматоцитогенної речовини – катіонного амфіфілу (хлорпромазину), контролювали за допомогою світлового мікроскопа МБІ-15У з фотореєстрацією досліджуваного об’єкта. Показано, що при збільшенні концентрації хлорпромазину в суспензії еритроцитів з гематокритом 30% від 0,125 до 1,0 мМ форма клітин змінюється у напрямку: дискоцит→стоматоцит→ сферостоматоцит→сфероцит. Паралельно визначали вихід іонів калію з клітин та розподіл еритроцитів за індексом сферичності. Встановлено, що при концентраціях хлорпромазину, які викликають захист від гіпотонічного гемолізу, витік калію відсутній або незначний. Тому цей фактор не може бути причиною захисної дії амфіфілів від гіпотонічного гемолізу. Отримані криві щільності розподілу еритроцитів за індексом сферичності адекватно характеризують ступінь сферичності клітин у популяції, а вбудовування амфіфільних молекул у мембрани еритроцитів при концентраціях, набагато менших, ніж літичні, приводить до сплощення частини клітин, тобто до збільшення площі їх поверхні.