Вплив кріоконсервованого екстракту плаценти на аналгетичну активність диклофенаку натрію при механічному подразненні кінцівки за Рендаллом-Селітто у щурів з ад’ювантним артритом

Abstract

Добре відомо, що провідну роль у виникненні скелетно-м'язевого болю грають запальні механізми (вивільнення прозапальних речовин, наприклад простагландинів, деяких цитокінів, речовини Р, брадикініну та ін.), що є провідною реакцією організму на пошкодження тканин, а поряд з тим активація специфічних рецепторів слугує тригером ноцицептивного трафіку [Живолупов С.А. и др., 2020]. Згідно літературних даних у Європі, США та Канаді 10,0–20,0 % населення старіше 65 років регулярно застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) для лікування ревматичних захворювань, деформуючого остеоартрозу, невралгій та міалгій, остеохондрозу хребта, серцево-судинної патології, лихоманкових станів інфекційно-запального ґенезу, головної та зубної болів та ін. [Маев И.В., 2006]. Проте необхідно враховувати й те, що широка реклама, загальнодоступність НПЗЗ (безрецептурний відпуск в аптечній мережі), швидкий та відчутний аналгезуючий ефект, простота у використанні, та наявність широкого спектру лікарських форм дозволяють пацієнтам самостійно приймати рішення про їх застосування без необхідної консультації лікарів. Як наслідок це призводить до безконтрольного використання даної групи препаратів, всупереч протипоказам, обумовленим їх побічними ефектами. Основними серед них є гастро-, нефро- і гепатотоксичність. Тому на сьогоднішній день ведеться активний пошук шляхів потенціювання терапевтичних ефектів (зокрема протизапального та знеболюючого), а також підвищення безпечності НПЗЗ [Подплєтня О.А. та ін., 2014; Kuehwein А. et al., 2010]. Мета: охарактеризувати вплив КЕП на аналгетичну активність диклофенаку натрію (Д-Na) на моделі ад’ювантного артриту (АА) у щурів. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проведено на 28 щурах-самцях, розділених на 4 групи: І – інтактні щури (n=7), ІІ (контроль) – щури (n=7) без лікування, ІІІ – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, внутрішньошлунково (в/шл)), ІV – щури (n=7), ліковані Д-Na (8,0 мг/кг, в/шл) та КЕП (0,16 мл/кг, внутрішньом’язово (в/м)). АА у щурів моделювали субплантарним введенням повного ад’юванту Фрейнда («0» день). Лікування АА проводили з 14 по 28 день. Д-Na («Диклофенак», ПрАТ "Хімфармзавод «Червона зірка»", ТОВ "Фармацевтична компанія «Здоров'я»", Україна) вводили кожен день. КЕП («Кріоцелл-кріоекстракт плаценти», ДП «МНЦ кріобіології і кріомедицини НАН, НАМН та МОЗ України», Україна) вводили в/м з інтервалом 2 дні (усього 5 ін’єкцій), відповідно на 14, 17, 20, 23 та 26 дні. Поріг больової чутливості (ПБЧ) у щурів визначали за допомогою механічного тензоалгозиметра «Paw Pressure Analgesia Meter DAQ 37215» (Ugo Basile, Італія) за максимальним механічним тиском (у грамах) на дорзальну поверхню стопи при наростаючій силі компресії зі швидкістю 39,2г/с, який викликає рефлекторне висмикуванням кінцівки. Визначення ПБЧ проводили тричі із послідуючим розрахунком середнього арифметичного показника для кожної тварини. [Randall L, Selitto J. A., 1957]. Відмінності між групами визначали попарно за t-критерієм Ст’юдента. Співставлення показників однієї групи при повторюваних вимірюваннях проводили за непараметричним Т – критерієм Вілкоксона. Цифрові данні наведені у вигляді «M±m» (M±SE), де M – середнє арифметичне значення, m (SE) – стандартна похибка середнього арифметичного. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Проведене дослідження показало, що на 14 день експерименту у щурів з АА відмічається статистично вірогідне (р < 0,05) зниження ПБЧ в середньому на 50,5 % відносно вихідних показників, що обумовлено розвитком системного запального процесу та набряком ушкодженої кінцівки. Монотерапія Д-Na призвела до зростання на 28 добу експерименту ПБЧ у щурів з АА на 44,5 % відносно 14 дня та становив 227±6 г. Комбіноване застосування Д-Na та КЕП призвело до виразнішого збільшення ПБЧ при механічному подразненні кінцівки у щурів з АА. Так на 28 добу експерименту ПБЧ статистично вірогідно (р < 0,05) зріс на 67,6 % відносно показників на 14 добу, що лише на 12,9 % було нижче (р < 0,05) за показники інтактних тварин у відповідний термін.ВИСНОВКИ. Встановлено, що комбіноване застосування КЕП та Д-Na супроводжується зростанням ПБЧ на 13,8 % більше ніж при монотерапії Д-Na. Встановлені розбіжності можуть бути обумовлені потенціацією КЕП аналгетичної активності Д-Na.