Вплив децилсульфату натрію на постгіпертонічний шок еритроцитів людини

Abstract

Наразі в кріобіології є актуальним дослідження процесів, що протікають на різних етапах низькотемпературного консервування біологічних об'єктів. В роботі вивчали постгіпертонічний шок еритроцитів (ПГШ), що моделює вплив факторів кріоушкоджень, які діють на етапі розморожування еритроцитів, а також при перенесенні в кровоносне русло клітин, кріоконсервованих під захистом проникаючого кріопротектора. Еритроцити людини піддавали дії ПГШ (20 хв у середовищі дегідратації, 1,65 моль/л NaCl; 5 хв у середовищі регідратації, 0,15 моль/л NaCl) при 0°С. Децилсульфат натрію (С10) був присутній у середовищі регідратації перед внесенням клітин. Для оцінки кількості еритроцитів з порушеною асиметрією клітинної мембрани використовували набір «Annexin V FITC Apoptosis Detection Kit» («Becton Dickinson», США), який включає аннексін V, кон’югований з флуорохромом - флуоресцеінізотіоціонатом (Annexin V FITC) і буфер. Вимірювання проводили на проточному цитофлуориметрії «FACS Calibur» («Becton Dickinson», США). Результати вимірювання оцінювали за допомогою програмного забезпечення «CELLQuestPro» («BectonDickinson»). Проведення ПГШ еритроцитів людини за температури 0°С з використанням С10 (табл. 1) показало, що додавання в середовище регідратації амфіфільної сполуки дозволяє значно знизити рівень гемолізу клітин. З отриманих даних, видно що зі збільшенням концентрації С10 до 200 мкмоль/л спостерігається поступове зниження рівня пошкодження клітин, після чого відсоток гемолізу не змінюється до 600 мкмоль/л включно і при подальшому підвищенні концентрації амфіфілу (більше ніж 800 мкмоль/л) зростає. 334 Таблиця 1. Вплив децилсульфат натрію на постгіпертонічний гемоліз еритроцитів людини за температури 0°С (Ме, n = 7) Концентрація мкмоль/л 0 100 200 300 400 500 600 800 1000 Гемоліз, % 69 36* 22* 21* 19* 22* 24* 31* 58 Примітка: * – статистично значущі відмінності порівняно з результатами за відсутності С10 (р <0,05). Результати проведених досліджень еритроцитів людини методом проточної цитофлуориметрії показали, що вміст контрольних еритроцитів (у відсутності амфіфілу), що зв’язали аннексін V, становило 0,34% (рис. 1 А). У разі проведення ПГШ еритроцитів при 0°С із залученням С10, відсоток позитивно мічених клітин був вище і складав 5,77% при концентрації 180 мкмоль/л (рис. 1, Б), 38,3% – 400 мкмоль/л (рис. 1, В). А Б В Рис. 1. Цитограми еритроцитів людини після дії постгіпертонічного шоку при 0°С у присутності децилсульфату натрію у середовищі регідратації: А – контроль, Б – 180 мкмоль/л С10, В – 400 мкмоль/л С10. (по осі абсцис – інтенсивність флуоресценції аннексінV FITC в умовних одиницях). З отриманих даних видно, що зі збільшенням концентрації аніонного С10 відсоток позитивно мічених клітин зростає, що свідчить про трансбішаровий перерозподіл фосфатидилсерину на зовнішній моношар у плазматичних мембранах еритроцитів людини, що є свідченням їх пошкодження. Таким чином, доцільно використовувати децилсульфат натрію у концентрації 180 мкмоль/л, що запобігає руйнуванню та пошкодженню мембрани еритроцитів людини в умовах постгіпертонічного шоку