Действие трифторперазина на гемолиз эритроцитов в гипертонических растворах электролитов

Abstract

Проявление антигемолитической активности трифторперазина (ТФП) при гипертоническом гемолизе эритроцитов зависит от температуры и состояния клеток. Как снижение температуры до 0°С, так и предварительная инкубация клеток в присутствии 0,7 М NaCl приводят к падению антигемолитической активности ТФП при перенесении их в 4,0 М NaCl. Сочетанное действие низкой температуры и предварительной дегидратации клеток сопровождается обращением эффекта амфипата и дополнительным лизисом клеток в 4,0 М NaCl. Обработка клеток нейраминидазой и протеолитическими ферментами не влияет на проявление антигемолитической активности ТФП при гипертоническом гемолизе эритроцитов при 37°С, а предварительная дегидратация таких клеток приводит к ее снижению. Модификация мембранных гликопротеинов в результате обработки протеолитическими ферментами сопровождается повышением антигемолитической активности ТФП при 0°С. Полученные результаты обсуждаются с точки зрения процессов, лежащих в основе формирования и стабилизации трансмембранных дефектов.------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Проява антигемолітичної активності трифторперазину (ТФП) при гіпертонічному гемолізі еритроцитів залежить від температури та стану клітин. Як зниження температури до 0°С, так і попередня інкубація клітин у присутності 0,7 М NaCl призводять до падіння антигемолітичної активності ТФП при перенесенні еритроцитів у 4,0 М NaCl. Поєднана дія низької температури та попередньої дегідратації клітин супроводжується оберненням ефекту амфіпата та додатковим лізисом клітин у 4,0 М NaCl. Обробка клітин нейрамінідазою та протеолітичними ферментами не впливає на прояв антигемолітичної активності ТФП при гіпертонічному гемолізі еритроцитів при 37°С, а попередня дегідратація цих клітин призводить до її зниження. Модифікація мембранних глікопротеїнів внаслідок обробки клітин протеолітичними ферментами супроводжується підвищенням антигемолітичної активності ТФП при 0°С. Отримані результати обговорюються з точки зору процесів, що лежать в основі формування та стабілізації трансмембранних дефектів.-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Manifestation of antihemolytic activity of trifluoperazine (TFP) during hypertonic hemolysis of erythrocytes depends on temperature and state of cells. Both the reduction of temperature down to 0°C and preliminary incubation of cells in presence of 0.7 M NaCl result in decrease of antihemolytic activity of trifluoperazine at the removal of cells into 4.0 M NaCl. Combined action of low temperature and preliminary dehydration are accompanied by inversion of the effect of the amphiphile and supplementary lysis of cells in 4.0 M NaCl. Cell treatment by neuraminidase and proteolytic enzymes does not affect the manifestation of antihemolytic activity of trifluoperazine during hypertonic hemolysis of erythrocytes at 37°C, the preliminary dehydration of such kind of cells results in its decrease. Modification of membrane glycoproteins as a result of treatment by proteolytic enzymes is accompanied by increase in antihemolytic activity of trifluoperazine at 0°C. The results obtained are discussed from the point of view of processes underlying the formation and stabilization of transmembrane defects.