Вплив виснаження еритроцитів ссавців за АТФ на їх чутливість до осмотичного стресу

Abstract

Вивчення чутливості клітин до стресових чинників є важливою загальнобіологічною проблемою. Відомо, що реакція еритроцитів на зовнішні подразники залежить від вихідного стану клітин,

зокрема вмісту метаболічно активних речовин. Головним енергетичним джерелом в еритроцитах ссавців є АТФ, значення якого у забезпеченні життєво важливих процесів добре відомо, проте його роль у збереженні цілісності еритроцитів залишається не зовсім зрозумілою. У роботі проводили виснаження еритроцитів ссавців (людина, бик і кінь) за АТФ за допомогою 2-дезокси-D-глюкози, яка є інгібітором гліколізу, впродовж 30-120 хв. Потім виснажені клітини піддавали дії двох видів осмотичного стресу – гіпотонічному і гіпертонічному. Після завершення гемолітичного процесу спектрфотометрично визначали рівень пошкодження еритроцитів. Отримані результати свідчать, що статистично значущі зміни осмотичної чутливості еритроцитів ссавців спостерігаються після інкубування клітин з 2-дезокси-D-глюкозою впродовж 60 хв. Після виснаження еритроцитів людини за АТФ (впродовж 120 хв) рівень гіпотонічного і гіпертонічного гемолізу знижується в порівнянні з контрольними клітинами в 1,8 і 1,2 раза відповідно. Для еритроцитів тварин спостерігається протилежна реакція: рівень гіпотонічного і гіпертонічного пошкодження еритроцитів бика збільшується в 1,8 і 1,6 разів, коня - в 3,3 і 1,9 рази, відповідно. Гліколіз є основним шляхом утворення АТФ в еритроцитах як тварин, так і людини, однак активність гліколітичних ферментів, співвідношення метаболічно активних речовин у клітинах відрізняються в еритроцитах різних видів ссавців. Виходячи з цього, можна припустити, що різноспрямована зміна реакції на осмотичний стрес еритроцитів людини і тварин після виснаження за АТФ обумовлена особливостями енергетичного метаболізму еритроцитів досліджуваних видів ссавців.