Температурна та осмотична стійкість еритроцитів різних видів ссавців

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей і закономірностей стійкості еритроцитів ссавців до зміни температурних і осмотичних параметрів середовища, а також визначенню умов, які забезпечують максимальну стійкість клітин до температурно-осмотичного впливу шляхом модифікації вихідного стану під дією фізико-хімічних факторів середовища (температура, осмоляльність, кріопротектори) і при додаванні до клітинної суспензії амфіфільних сполук різної природи. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що показники гіпотонічного лізису еритроцитів ссавців (людина, бик, кролик, щур, кінь і собака) корелюють з геометричними характеристиками клітин, гіпертонічного шоку – зі швидкістю водного транспорту, вмістом внутрішньоклітинної води, гідрофобністю гемоглобіну, а показники гіпертонічного кріогемолізу – з ліпідним складом еритроцитарної мембрани. Виявлено закономірності гіпертонічного кріогемолізу еритроцитів ссавців. Встановлено, що підвищення стійкості еритроцитів ссавців до температурно-осмотичного шоку при використанні амфіфільних сполук обумовлено зміною стану ліпідного бішару клітинної мембрани. Показано, що вихідний стан еритроцитів ссавців, який сформований за комбінованої дії температури, осмоляльності і кріопротекторів, визначає стійкість клітин до подальшого температурно-осмотичного шоку. Виявлено, що проникаючі і непроникаючі кріопротектори сприяють підвищенню стійкості еритроцитів різних видів ссавців до дії гіпертонічного шоку. Показана ефективність поєднаного використання гліцерину і NaCl (у помірно гіпертонічних концентраціях) при гіпертонічному шоці еритроцитів людини.