Вплив мелоксикаму та кріоекстракту плаценти на моторно-евакуаторну функцію шлунка у мишей

Abstract

На сьогоднішній день наявна достатня доказова база з питання необхідності та ефективності гастроцитопротекції в умовах прийому нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Разом з тим, питання профілактики НПЗЗ-індукованої ентеропатії вивчене недостатньо. Підвищення моторики шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є одним з наслідків ентеротоксичної дії НПЗЗ, тому є актуальним розробка нових підходів та пошук нових засобів, здатних нормалізувати моторно-евакуаторні процеси у травному тракті. Мета: охарактеризувати вплив кріоконсервованого екстракту плаценти (КЕП) та мелоксикаму (МКС) на перистальтичну активність ШКТ в експерименті. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 28 мишах, розділених на 4 групи: І (негативний контроль) – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням внутрішньом’язово (в/м) вводили 0,9 % р-н NaCl (1 мл / 100 г); ІІ – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів в/м вводили КЕП (0,14 мл/кг); ІІІ – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням в/м вводили 0,9 % р-н NaCl (0,1 мл / 10 г) та МКС (~1,0 мг/кг) внутрішньошлунково (в/шл); ІV – миші (n = 7), яким впродовж 5 днів перед дослідженням в/м вводили КЕП (0,14 мл/кг) та МКС (~1,0 мг/кг, в/шл). Вивчення евакуаторної функції шлунка та моторної функції кишечника проводили за методом «міток» Koopman G. P., Kennis H. M. Тварин протягом 24 год. витримували на голодній дієті без обмеження питної води. Всім тваринам через 30 хв. після останнього введення МКС в/шл вводили по 0,5 мл 10,0 % активованого вугілля у 1,0 % крохмальному гелі. Через 40 хв тварин виводили з експерименту шляхом цервікальної дислокації під інгаляційним наркозом. Потім у дослідних та контрольних тварин вимірювали (у см) абсолютну довжину кишківника та шляху (у см), пройденого контрастною масою по ньому, а інтегральним показником, який характеризує перистальтику ШКТ виступав відсоток довжини кишківника, пройденого контрастною масою, по відношенню до абсолютної довжини останнього [Пропіснова В.В. та співав., 2003]. Результати. Проведене дослідження показало, що у інтактних тварин (негативний контроль) перистальтична активність становить 57,1±1,14 (95% ДІ: 54,9–59,4) %, що відповідало 33,1±1,47 (95% ДІ: 30,2–36,0) см, пройденим контрастною речовиною у кишківнику загальною довжиною 57,9±1,84 (95% ДІ: 54,2–61,5) см. На тлі введення МКС відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зростання перистальтичної активності на 33,1 % відносно показників мишей групи інтактного контролю та становила відповідно 76,0±1,41 (95% ДІ: 73,2–78,8) %. На тлі комбінованого застосування МКС та КЕП відмічено статистично вірогідне (р<0,05) зменшення перистальтичної активності на 16,1 % відносно показників мишей, яким вводили тільки МКС і становило 63,7±1,32 (95% ДІ: 61,1–66,3) %. Висновки. Застосування кріоконсервованого екстракту плаценти призводить до послаблення мелоксикам-індукованої гіпермоторики кишківника, на що вказує зменшення відстані, пройденої контрастною речовиною на 16,1 % (р<0,05) відносно показників мишей, яким вводили тільки досліджуваний нестероїдний протизапальний засіб.